Український Екологічний Портал Екологічний Портал
ООН оприлюднила звіт «Оцінка потреб після катастрофи на греблі Каховської ГЕС» (PDNA).
PDNA (Post Disaster Needs Assessment) робиться за певною методикою і не є остаточним «вироком», це доволі грубі прикидки. Українською на сайті організації є лиш резюме, повний текст – англійською. Один з розділів присвячено довкіллю.
У передмові зазначається, що повномасштабне вторгнення в Україну, яке Російська Федерація розпочала 24 лютого 2022 року вже спричинило прямий збиток будівлям та інфраструктурі України у розмірі 135 мільярдів доларів США та зумовило потреби у відбудові та відновленні на суму у понад 411 мільярдів доларів США. Раніше ООН вже робила подібну оцінку, але катастрофа на КахГЕС викликала потребу поновити дані. Тож правильніше говорити про RDNA-2.
«Знищення Каховської дамби 6 червня 2023 року додало руйнівних наслідків цього вторгнення. Водосховище забезпечувало енергію, питну воду, зрошення та річковий транспорт на Півдні України. Руйнування призвело до затоплення населених пунктів, розташованих нижче за течією, та позбавлення громад, розташованих вище за течією, води, що вимагало термінової евакуації та надання гуманітарної допомоги», – ідеться у звіті.
Через скид понад 14,7 кубічних км води з греблі постраждали 80 населених пунктів у чотирьох областях — Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській і Запорізькій — що безпосередньо торкнулось 100 тис. жителів. Близько мільйона людей втратили доступ до питної води, а 140 тис. були позбавлені електроенергії. Масової шкоди довкіллю було завдано в заповідних та лісових районах. Катастрофа на Каховській греблі та спричинені нею повені посилили наслідки триваючої війни.
«Деякі з найбільш постраждалих районів знаходяться на лівому березі р. Дніпро в Херсонській області і перебувають під тимчасовим контролем Російської Федерації, що перешкоджає проведенню оцінки повного впливу. Оцінка потреб після катастрофи на Каховській ГЕС, проведена урядом України та Організацією Об’єднаних Націй в Україні за технічної допомоги з боку організацій системи ООН та експертів КШЕ (Київської школи економіки), відповідає методології ООН, ЄС, СБ. Оцінка зосереджується на районах, що постраждали від катастрофи, та забезпечує аналіз пошкодження фізичних активів, непрямого впливу на економічну діяльність та додаткових витрат, спричинених руйнуванням, негайних потреб у відбудові та відновленні, а також соціальних і економічних потреб постраждалих громад», – пишуть автори звіту.
Пошкодження оцінюються для інфраструктури та активів по кожному сектору (на обласному рівні, за можливості), а збитки – на 18 місяців уперед з 6 червня. Питома вартість для оцінки збитків береться з витрат, використаних в RDNA2, і коригується на інфляцію. Команда з проведення PDNA збирала дані з використанням досліджень на місцях, краудсорсингу, інтерпретації супутникових знімків та комп’ютерного моделювання впливу у важкодоступних районах. ПРООН та КШЕ забезпечили можливість проведення цього аналізу у рамках оцінки пошкоджень будівель у Херсонській області. Він надав базовий план та аналітичну платформу, яка використовується для подальшого аналізу, проведеного проєктом EMITTER1 .
Згідно з PDNA, «розмір прямої шкоди, завданої інфраструктурі та активам, становить 2,79 мільярда доларів США. Розмір прямої шкоди, завданої інфраструктурі та активам, був найбільшим в енергетичному та житловому секторах. Енергетичному сектору було завдано шкоди на суму 1,26 мільярда доларів США (45% від загальної суми), а пошкодження житла склали понад 1,1 мільярда доларів США (39%). Далі йдуть культура і туризм (6%), муніципальні послуги та комунальна інфраструктура (5%), водопостачання і санітарія (3%) з фіксацією значних пошкоджень». Ці збитки порахувати було відносно легко – це вартість зруйнованих об’єктів.
[А загальний] розмір збитків, який включає менш точні обрахунки збитків довкіллю та прогнози втрат (зокрема, недоотримані прибутки – ред.) через руйнування у найближчому майбутньому, «становить понад 11 мільярдів доларів США, причому тривалий вплив на довкілля є найбільшою проблемою. Збитки були найбільшими в екологічному та енергетичному секторах, що є критичним для довгострокової стабільності та відновлення».А що з довкіллям? «Прорив греблі Каховської ГЕС спричинив екологічну катастрофу, в результаті якої було затоплено 620 км² суші, постраждало 333 тис. га природоохоронних територій і 11 294 га лісових територій, змінилась морфологія річки, спричинивши хімічне забруднення та руйнування середовища існування. Згідно з PDNA, втрати екосистемних послуг оцінюються у понад 6,4 мільярда доларів США (58% від усіх збитків) через вплив на природоохоронні території та ліси. Потреби у відновленні довкілля становлять 59,5 мільйона доларів США, пріоритетними напрямками яких є розмінування, очищення, обстеження та оцінка забруднених територій. Деякі екологічні наслідки є незворотними і можуть чинити каскадний вплив в інших секторах протягом десятиліть», – ідеться у звіті.
Уточню ще раз: збитки довкіллю – 6,4 МІЛЬЯРДА, запит на відновлення – 59,5 МІЛЬЙОНІВ. Переважно на розміновування та відновлення лісів.
Серйозно постраждали також системи охорони здоров’я та освіти у постраждалих районах: кілька медичних установ і 37 навчальних закладів були пошкоджені. Збитки, пов’язані із терміновими заходами з відновлення безперервності надання медичних послуг та зменшення потенційних ризиків для здоров’я, оцінюються в 64,6 мільйона доларів США. На відновлення надання послуг і відновлення після катастрофи системі охорони здоров’я знадобиться 30,9 мільйона доларів США протягом першого року і 69,1 мільйона доларів США в середньостроковій та довгостроковій перспективі. Відбудова та відновлення пошкоджених навчальних закладів прогнозуються на рівні 62,37 мільйона доларів США. Крім електропостачання, через прорив греблі було припинено роботу інших служб, які підтримують громади — питного водопостачання, каналізації, утилізації твердих відходів та надання інших муніципальних послуг. Системи водопостачання та санітарії (WSS) у постраждалих районах, які мали проблеми до катастрофи, через повінь зазнали подальших пошкоджень (65,92 мільйона доларів США) та збитків (82,82 мільйона доларів США). Сектор водопостачання та санітарії потребує 700,92 мільйона доларів США як витрати на відновлення та відбудову для задоволення потреб у воді у затоплених районах, розташованих нижче та вище за течією. Муніципальні об’єкти та обладнання зазнали пошкоджень на суму 127,8 мільйона доларів США. Витрати на вивезення сміття та втрати доходів суб’єктів господарювання у сфері поводження з відходами становлять 6,2 мільйона доларів США. Потреби у відновленні муніципальних послуг та комунальної інфраструктури оцінюються в 292,6 мільйона доларів США. Прорив греблі вплинув на сільське господарство, рибальство, торгівлю та промисловість, що мало наслідки для економіки регіону. Пошкодження у сільськогосподарському секторі оцінюються у 406,6 мільйона доларів США. Порушення зрошення, пов’язане з проривом греблі, призвело до втрат врожаю сільськогосподарських культур на 376,7 мільйона доларів США. Потреби у відновленні сільськогосподарського сектору складуть 180 мільйонів доларів США протягом десяти років. Торгівля та промисловість у регіоні, які вже були на низькому рівні через війну, через прорив греблі зазнали шкоди у розмірі 7,4 мільйона доларів США і збитків на суму 77,0 мільйонів доларів США. Вплив на сектор культури також є значним, зокрема через пошкодження археологічних пам’яток і туристичних об’єктів, збитки для культурних і креативних індустрій, а також для нематеріальної культурної спадщини. Потреби у відновленні цього сектору складають 364 мільйони доларів США.
На шляху до відбудови та відновлення Запропонована програма відновлення після катастрофи на Каховській греблі в Україні розділена на три етапи: негайне/короткострокове (2023-2024 рр.), середньострокове (2025-2030 рр.) та довгострокове (до 2033 р.) відновлення. Значною проблемою є обмежений доступ до непідконтрольних уряду територій на лівому березі р. Дніпро, що впливає на оцінку розмірів шкоди та комплексне відновлення. Відновлення повинно бути інтегровано в широкомасштабну стратегію відновлення України після вторгнення та узгоджуватись із керівними принципами Декларації Лугано та звітами RDNA. Увага у короткостроковій перспективі зосереджується на забезпеченні повернення переміщених осіб, відродженні ключових секторів економіки та забезпеченні захисту уразливих верств населення. Необхідно відновити такі основні послуги, як електро- та газопостачання, а також вжити негайних заходів для запобігання подальшій шкоді довкіллю та культурній спадщині. Інвестиційні потреби на цьому етапі складуть приблизно 1,82 мільярда доларів США. Відновлення у середньостроковій перспективі з бюджетом у 2,24 мільярда доларів США є критично важливим для відбудови та зосереджується на житловому секторі, енергетиці, сільському господарстві та інфраструктурі. На цьому етапі головними є принципи інклюзивності і стійкості. Відновлення у довгостроковій перспективі переважно орієнтоване на енергетичний і культурний сектори, а відповідні потреби оцінюються у 0,98 мільйона доларів США.
Ділянка водного шляху від Каховської ГЕС до Херсона є частиною так званого міжнародного водного шляху Е40 (Гданськ-Херсон) як частина цього маршруту. Дослідження експертів проєкту «Збережемо Полісся» ще до повномасштабного вторгнення також показало величезну цінність біорізноманіття в цій частині маршруту Е40 та підкреслило, що у разі реалізації Е40 це біорізноманіття може постраждати.
Звичайно, вплив підриву греблі на порядок або й на два негативніший за потенційні наслідки будівництва Е40, але аналіз ситуації після диверсії росіян допомагає зрозуміти краще потенційні ризики Е40 також.
Олег Листопад
