Хто відшкодує збитки приморському бізнесу через отруєне море? Хто відшкодує курортникам та одеситам моральні збитки???

«Через спеку і погодні умови» — так деякі ЗМІ прокоментували зелений кисіль, на який у середині червня перетворилося море. Проте реальна причина – не погода, вона просто проявила те свинство, яке з морем, з річками вчиняють люди – як пересічні громадяни, так і бізнес, причому останній – значно більшою мірою. Ми усі бачимо, як останнім часом щороку цвітуть наші водойми – і стави, і озера, і річки, і моря.

Скажу відразу, що найефективнішим і найшвидшим способом зменшити цвітіння водойм є заборона використання фосфатовмісних порошків та інших миючих засобів. Їх використовують і домогосподарства, і – значно, значно більшою мірою – бізнес: пральні, автомийки, заклади громадського харчування тощо. Хоча Мінприроди, наприклад, робить акцент на тому, щоб громадяни були свідомішими. Це теж треба, але краще піти на пікет під Кабмін з вимогою ухвалити правильну постанову, ніж замінтити свій порошок. Ну, в ідеалі, добре би і те й інше…

Інститут гідробіології НАН України – провідна в Європі науково-дослідна установа, яка займається вивченням проблеми „цвітіння” води з 60-х років минулого століття і має цілий ряд багатолітніх як наукових, так і практичних напрацювань по встановленню причин, механізмів і закономірностей „цвітіння” води синьозеленими водоростями у водоймах різних типів.

«Дослідженнями Інституту гідробіології НАН України встановлено, що найбільш інтенсивне „цвітіння” води в дніпровському каскаді спостерігалось після зарегулювання Дніпра Каховським і Кременчуцьким водосховищами з біомасами, що досягали в місцях «нагонів» водоростей до 3 кг/м3 у поверхневих горизонтах. – повідомляє директор Інституту, член-кореспондент НАНУ Сергій Афанасьєв. – Це зумовлювало біологічне забруднення і погіршення якості води, виникнення біоперешкод у системах питного і технічного водопостачання, при рекреації та інших типах водокористування.

Однією з причин деякої інтенсифікації „цвітіння” води в сучасний період може бути широке використання фосфор-вмісних детергентів. Це підтверджується тим, що порівняно з першим двадцятиліттям існування Київського водосховища, в сучасний період у його воді значно підвищився вміст фосфору. Можна стверджувати, що в 2008–2016 рр. вміст розчинного неорганічного фосфору у воді Київського водосховища, порівняно з першим двадцятиліттям існування водосховища (1965–1985 рр.), підвищився майже вдвічі (Якушин, Щербак, Семенюк, Линчук, 2017).

Отже, „цвітіння” води є складним природним процесом, який не виникає спонтанно, і потребує проведення серйозних комплексних натурних досліджень, без яких неможливо розробити науково-обгрутовані заходи щодо мінімізації його негативних наслідків. “Цвітіння” води дніпровських водосховищ синьозеленими та іншими водоростями слід розглядати як природний відгук біоти екосистем на зміну екологічних умов їхнього функціонування після зарегулювання річки каскадом водосховищ. Основними чинниками, які сприяють „цвітінню” дніпровських водосховищ, були т а є:

а) затоплення високопродуктивних земель, багатих на біогенні елементи, органічні речовини та мікроелементи, які інтенсивно мігрують у водну товщу;

б) зниження швидкості течії при зарегулюванні річки каскадом водосховищ та створення великих мілководних акваторій;

в) значне розорення сільськогосподарських земель без дотримання санітарних норм та широке застосування мінеральних добрив;

г) скид стічних промислових і побутових неповністю очищених вод з високими концентраціями біогенних елементів та органічних речовин;

д) зростання рекреаційного навантаження на водні екосистеми;

е) крупномасштабне застосування в останні десятиліття фосфатних детергентів.

Щодо методів «боротьби» на наш погляд тільки два шляхи

1. Управління попусками на ГЄС каскаду на основі прогнозних моделей якості води та «цвітіння» (Екологічні попуски: цільовий, екстремальний, екосистемний попуск  санітарна надбавка до екопопуску…).

2. Жорстке законодавче обмеження використання фосфатних детергентів.

Щодо інших методів від різного роду аераторів – перемішувачів, ерліфтів до пропозицій «витіснення» СЗВ хлорелою то всі вони мають або дуже локальний характер (ерліфт на водозаборах) або взагалі антинаукові (хлорела)».

Міністр екології Остап Семерак так бачить цю проблему:

«Зелене» море в Одесі – це зрозумілі і прогнозовані наслідки не лише аномальних високих температур, але й дерегуляції бізнесу.

Три роки я боровся, аби екологічні перевірки в морських портах України таки відбувалися. Вважаю, що зменшення тиску на бізнес не означає, що цей бізнес має діяти «по безпрєдєлу», але на «зайвості» екологічних перевірок у морпортах наполягали, зокрема, і Адміністрація морських портів України, і очільник області, і недобросовісний бізнес. Мовляв, через екологічні перевірки підприємці зазнають додаткових збитків. Я ніколи не захищав корупціонерів і взагалі по життю маю нульову толерантність до корупції , а відповідно, не виключаю, що могли бути випадки хабарництва чи тиску інспекторами на окремих підприємців як українських, так й іноземних. Водночас ще раз закликаю всіх, кому відомі такі випадки, звертатися до правоохоронних органів та карати корупціонерів буквою закону, а не емоційним шантажем, але судна не можуть заходити до портів, не дотримуючись екологічних стандартів. Це моя чітка позиція.
Тим паче, що зараз розпочинаються жнива — час збору уражаю. Відповідно зараз активізуються зернотрейдери і судноплавство. Це не міф і не вигадка, що судна, на яких вивозиться зерно, часто є технологічно застарілими і крім того, нерідко баластові води з цих суден зливають неподалік берегу.

Я попереджав про наслідки неналежного екологічного контролю ще рік тому, коли тільки за перші сім місяців 2018 року в українські порти зайшло 3000 суден. З них інспекторам вдалося перевірити лише 200. У 37 випадках встановлено факти забруднення внутрішніх морських вод. Більшість із цих суден належало іноземним компаніям.
https://www.pravda.com.ua/columns/2018/11/23/7199107/
Щоб ніхто не сумнівався, завтра на засідання Уряду я знову підніматиму питання повернення повноцінних екологічних перевірок у морських портах».

З Остапом Михайловичем багато у чому погоджуюсь, дійсно, через безконечні мораторії на екоперевірки довкілля стало тільки бруднішим.

Дещо іншу точку зору має еколог Іван Русєв:

«Ось, на мій погляд, головні причини масового цвітіння водоростей, без усунення яких одесити і гості Одеси в літній період приречені на повторення таких екологічних криз і ризиків для здоров’я і життя:

1. Стрімке зростання обсягів неочищених стоків, що скидаються в море з мегаполісу Одеса через незаконні врізки в системи водовідведення, а також безпосереднє скидання каналізаційних стоків у карстові печери і катакомби міста. Звідти вода надходить в прибережну зону моря.
   

   https://menr.gov.ua/

2. Неефективна, а часом і злочинна робота державних контролюючих та інспектуючих органів, які протизаконно погоджують будівництво і розміщення територіальних об’єктів, або закривають очі на очевидні порушення.
3. Протизаконне і злочинне розорювання прибережно-захисних смуг водойм і змив з агроценозів величезної кількості отрутохімікатів і мінеральних добрив.
4. Злочинна забудова узбрежжя як Чорного моря, так і річок, що впадають в нього, масові скиди неочищених стоків з величезної кількості котеджних селищ в прибережних зонах.
5. Надходження великої кількості прісних вод в Одеську затоку в цей період з Дніпра і Дністра.
6. Різке і аномальне підвищення температури води в прибережній зоні Чорного моря до 25 градусів в цей період року.
7. Злочинне мовчання громадян, коли на їхніх очах твориться беззаконня і неподобство.
8. Безпрецедентна бездіяльність більшості жителів щодо елементарних порушень культури в тому числі і екологічної, свідченням якого є тисячі і тисячі звалищ.
9. Відсутність в нашому суспільстві непорушного принципу «невідворотності покарання» або як свідчить один із законів екології «за все треба платити».

Отже, уряд мусить якомога швидше ухвалити постанову про заборону фосфатовмісних миючих засобів. Треба лише обговорити відстрочку – щоб бізнес не ставив палиці у колеса і встиг розпродати свої старі запаси.

Олег Листопад