Спадщина нового президента – 12 резиденцій, на які в рік ми витрачаємо більше 100 млн гривень

У президента США — дві державні резиденції. У президента Франції — чотири: Єлисейський палац у Парижі, замок у Рамбує, паризький особняк «Отель Мариньї» та форт Брегансон в департаменті Вар. У президента України… 12 резиденцій!

П’ять з них розташовані у анексованому Криму. Також за останні п’ять років нових резиденцій не прибуло – їх створенням і розширенням займалися попередники Петра Порошенка. Але й менше резиденцій не стало, хоча громадськість не раз казала, що для воюючої країни стільки резиденцій – надмір: на їх утримання щороку витрачаються сотні!!! мільйонів гривень, пишуть Активні громадяни.

Кожного року з наших податків все більше грошей ідуть на ці палаци-особняки. Так і пише Державне управління справами (ДУС) у відповідь на запит «Активних Громадян» про витрати на державні резиденції: «Утримання державних резиденцій здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, передбачених у державному бюджеті, зокрема: які перебувають на балансі Управління адміністративними будинками Державного управління справами – за бюджетною програмою Державного управління справами «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента України та Адміністрації Президента України» (КПКВК 0301010), на балансі Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами – за бюджетною програмою Державного управління справами «Фінансова підтримка санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення» (КПКВК 0301060). Касові видатки включають як видатки на державні резиденції, так і на інші адміністративні будівлі та споруди». До речі, в управлінні Державного управління справами перебувають також державні організації «Резиденція «Синьогора» та «Резиденція «Залісся», які не є державними резиденціями.

А дали по цифрам ДУСа інформує: «За бюджетною програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента України та Адміністрації Президента України» (КПКВК 0301010) касові видатки Управління адміністративними будинками Державного управління справами становили:
у 2014 році за загальним фондом державного бюджету – 41 975,1 тис. гривень, за спеціальним фондом – 662,1 тис. гривень;
у 2015 році за загальним фондом державного бюджету – 54 350,3 тис. гривень, за спеціальним фондом – 4 180,7 тис. гривень;
у 2016 році за загальним фондом державного бюджету – 52 860,9 тис. гривень, за спеціальним фондом – 1 679,4 тис. гривень;
у 2017 році за загальним фондом державного бюджету – 79 964,1 тис. гривень, за спеціальним фондом – 5 732,1 тис. гривень;
у 2018 році за загальним фондом державного бюджету – 115 118,9 тис. гривень, за спеціальним фондом – 1 154,0 тис. гривень.

На 2019 рік Управлінню адміністративними будинками Державного управління справами за бюджетною програмою КПКВК 0301010 передбачено 117 979,2 тис. гривень, у тому числі за загальним фондом державного бюджету – 116 679,2 тис. гривень, за спеціальним фондом (власні надходження бюджетних установ) – 1 300,0 тис. гривень».

Ще десятки мільйонів йдуть на утримання Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця»  з бюджетною програмою «Фінансова підтримка санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення» (КПКВК 0301060):
у 2014 році за загальним фондом державного бюджету – 14 305,4 тис. гривень, за спеціальним фондом – 4 428,9 тис. гривень;
у 2015 році за загальним фондом державного бюджету – 880,964 тис. гривень,  за спеціальним фондом – 13 179,1 тис. гривень;
у 2016 році за загальним фондом державного бюджету – 982,8 тис. гривень, за спеціальним фондом – 13 594,6 тис. гривень;
у 2017 році за загальним фондом державного бюджету – 1 123,1 тис. гривень, за спеціальним фондом – 14 176,9 тис. гривень;
у 2018 році за загальним фондом державного бюджету – 1 347,7 тис. гривень,  за спеціальним фондом – 15 401,0 тис. гривень.

На 2019 рік Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» за бюджетною програмою Державного управління справами «Фінансова підтримка санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення» (КПКВК 0301060) передбачено 21 861,0 тис. гривень, у тому числі за загальним фондом державного бюджету – 1 916,6 тис. гривень, за спеціальним фондом (власні надходження бюджетних установ) – 19 944,4 тис. гривень.

На наш запит не надали перелік об’єктів, яким надано статус державних резиденцій, а також порядок користування, зробивши посилання на те, що до такої інформації обмежений доступ. «Державне управління справами з огляду на частину другу статті 6 Закону про публічну інформацію не має правових підстав надавати запитувану інформацію про суму витрат на утримання кожної з резиденцій, тому що це призведе до розкриття інформації стосовно найменувань державних резиденцій та їх місцезнаходження»,  — відповів нам заступник керівника державного управління справами Сергій Прилипко. Також він повідомив, що «розташовані на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, що перебувають в управлінні Державного управління справами та обліковуються на балансі Головного управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим, з 2014 року не фінансуються».

Взагалі-то фактично росіяни вже по своїм законам змінили власників наших президентських резиденцій – у 2014 році кримська влада передала їх у правління справами президента РФ. Так  Юсуповський палац (Резиденція № 4) став спецкомплексом Управління справами президента Російської Федерації. Президентська дача відпочинку в Мухалатці, Резиденція № 3 (Масандрівський палац) залишається музеєм. Дача «Зоря» у Форосі, де переживав путч радянський президент Михайло Горбачев стала резиденцією для офіційних прийомів. Ще є резиденції № 6 та 8 теж на мисі Форос.

У відкритій частині законодавства вдалося знайти тільки одну з цих резиденцій – ту, що на вул. Липській. Вона зазначена в указі президента  Про Державний Протокол та Церемоніал України: «23. Глави іноземних держав розміщуються, як правило, у державній резиденції (м. Київ, вул. Липська, 4)».

А, що ДУС не захотів розкрити детальніше, де і які резиденції розташовані, це давно вже не секрет. У Інтернеті є чимало інформації. Отже, крім усім відомої Адміністрації президента на Банковій та розташованого напроти Будинку з химерами, президентський штандарт мають право вивішувати Центральна приймальна президента у Києві на вул. Шовковичній; Маріїнський палац; особняк Ковалевського (або Арабський Дім, розташований у Києві на вул. Пилипа Орлика. Дуже красивий, побудований за проектом архітектора П. Альошина як приватна садиба); будівля на вул. Грушевського, 20/1, Київ; Будинок вдови, що плаче на вул. Лютеранська, 23. Київ; будівля на вул. Липська, 4, Київ; Дача в Конча-Заспі; резиденція у Пущі-Водиці.

У Маріїнському палаці зазвичай проходять публічні події і ми їх бачимо на відео та фото, в телевізорі — урочисті події загальнодержавного рівня, зустрічі з іноземними гостями, прийоми тощо. Палац зведено ще у 1750-1755 роках за наказом російської імператриці. Тому карма цього місця і вибір, як державної резиденції незалежної України – далеко не найкращі. У 1868-1870 роках пожежа знищила другий поверх та всі парадні приміщення палацу.

Були тут й інші невеселі «пригоди». Реставрація палацу коштувала чималих грошей (офіційно – півмільйона гривень, хоча це далеко не повний кошторис). Ще більше коштувало і коштуватиме укріплення схилу, на якому фактично розташований палац. Якби не титанічна, хоча й непомітна робота Спеціального управління протизсувних робіт, палац давно би з’їхав у Дніпро – схил і перезволожений, і перевантажений. Хоча ніде правди діти – палац красивезний, ошатний і радує око.

З огляду на його вигідне розташування (центр міста, біля Верховної Ради та урядового кварталу, у парку) та величезні його площі, громадськість неодноразово пропонувала використовувати вільні площі палацу та його двір як публічний простір. Адже офіціоз тут триває недовго, решту часу палац простоює попри витрачені на нього народні мільйони.

Світла пляма у житті палацу – робота у правому його флігелі Українського Комітету захисту миру під керівництвом Олеся Гончара. Саме Гончар прихистив у комітетських приміщеннях новонароджену Українську екологічну асоціацію «Зелений світ».

Ми поки ще не знаємо, якою буде політика новообраного президента Володимира Зеленського щодо державних резиденцій. Хоча приклади знаття цього тягаря з бюджету є. Наприклад, резиденція у Львові, яка числилася на балансі облради, місцева влада продала з аукціону за 20 мільйонів гривень у 2015 році.

Олег Листопад

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*