Чому задихаються кияни?

«Важко дихати», «Дивний присмак повітря» – такі скарги з’явилися на Лівому березі Києва на початку квітня.   Є ще одне питання, яке спливає: «Де горить»? Пожежі у столиці, як і в Україні в цілому – не рідкість. Але у 95% випадків ніяких значних пожеж поблизу мікрорайонів, з яких надходили скарги, не було – про це свідчили і дані Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС), і моніторинг соцмереж, в які інформація про непересічні події потрапляє миттєво. Що ж тоді відбувається в Києві?

«Активні Громадяни» звернулися за роз’ясненнями до Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО). Вона має пункти спостереження за якістю атмосферного повітря в Києві та усіх обласних центрах (зокрема, в Харкові – 10 пунктів, Одесі – 8, Дніпрі – 6, Запоріжжі – 5). Чотири рази на добу на цих постах беруть проби понад 20 інгредієнтів.

В столиці таких пунктів 16-ть. Те, що вони працюють – добре — пишуть Активні громадяни. Погано, що частина обладнання ще радянського зразка, а два пости працюють за неповною програмою. Колись давно було ліквідовано пост на Виставковому центрі (ВДНГ), зараз тут залишилася лише будівля, над якою крутиться без толку флюгер. Для відновлення стаціонарного посту треба купа грошей, яких у неприбутковій організації ЦГО немає. Не відновили й іще одний – на Подолі. Цей демонтували через будівництво розважального центру з обіцянкою перенести обладнання кудись неподалік, але київська влада обіцянку так і не виконала.

          

Метеорологічний павільйон на ВДНГ. Колись тут був пост спостереження за якістю повітр.

Що ж показують ці прилади? Начальник відділу інформації про стан забруднення природного середовища Ірина Колісник повідомила «Активним Громадянам», що у лютому-березні ніяких різких коливань, ніяких різких збільшень забруднення повітря не зафіксовано.

У той же час існуючі рівні забруднення, з якими ми живемо багато років поспіль, аж ніяк не дають підстав для оптимізму. За індексом забруднення атмосферного повітря (ІЗА) загальний рівень забруднення у лютому-березні по місту Києву характеризувався, як високий. По території міста рівень забруднення відрізнявся: на одному посту він характеризувався, як низький, на трьох – як підвищений, на десяти – як високий. На двох постах ІЗА (це такий умовний показник, який розраховується за спеціальною формулою, де враховано середню концентрацію забруднюючих речовин, величину середньодобової гранично допустимої концентрації кожної з них та клас небезпеки) не розраховувався тому, що визначалася лише одна домішка  – це вже згадані ВДНГ та Поділ. А особливо високі рівні в повітрі столиці виявили оксидів азоту та формальдегіду, їх концентрація часто перевищує гранично допустимі норми утричі.

Чому ж при практично рівнозначних рівнях забруднення у одні дні ми ще якось їх «перетравлюємо», а у інші – задихаємося? Причина задухи – несприятливі погодні умови, так звана інверсія. Це коли приземне повітря холодніше за верхні шари атмосфери, внаслідок чого вертикальна циркуляція уповільнюється і майже зупиняється. Так часто нам пояснюють «димку», «марево», «смог»  чиновники і деякі науковці.

Але погодна версія – це напівправда. Головна причина смогу, який накриває вже регулярно Київ, особливо у теплу і жарку погоду – теплоелектростанції, котельні й автомобілі. А інверсія лише притисла викиди до землі, не дала їм, як зазвичай, розпорошитися, розсіятися. І це при тому, що порівняно з початком 1990-х рівень забруднення в Києві зменшився: зупинилося багато шкідливих виробництв.

Та маємо іншого троянського коня: автомобілі. Їх у столиці понад мільйон, і число це продовжує рости. Додали кіптяви й «євробляхи», у яких або зношені, або й геть вибулі з ладу системи очищення викидів.

А іще є речовини, які наразі не визначаються, бо немає такої можливості. Наприклад, рівень забруднення дрібнодисперсними (дуже маленькими) частками. Для цього потрібні методика та новіші прилади. Дрібнодисперсні частки, зокрема, утворюються у великих кількостях на Трипільській ТЕС та Дарницькій ТЕЦ від спалення вугілля. Про вплив на мешканців та гостей столиці викидів та золовідвалів цих станцій варто писати окрему статтю.

Також немає змоги визначати бензопірен (ця речовина, зокрема, спричиняє захворювання на рак). До нападу Росії на Україну це робилося. Повітря пропускали через спеціальні фільтри. Тоді ці фільтри збирали з усіх постів спостереження з усієї країни і з абсорбованим на них бензопіреном відправляли в спеціально обладнану лабораторію в Донецьку. Наразі невідомо, чи залишилося в цій лабораторії бодай щось з цінного обладнання.

Ще однією з причин нашого поганого самопочуття може бути взаємодія, взаємопосилення дії забруднюючих речовин, або, як кажуть вчені – їх синергія. Також варто покласти на ту шальку терезів, де збираються усякі капості проти нас, дію електромагнітного опромінення, шум, стреси тощо.

«Аналізуючи показники захворюваності населення по м.Києву за останні роки, слід зазначити, що найчисельнішою групою хвороб були і залишаються хвороби органів дихання, в основному за рахунок гострих респіраторних захворювань». Це фраза зі звіту «Захворюваність та смертність населення м. Києва за 2012–2016 роки»* (свіжішого наразі немає, бо звіти доволі довго готують), підготовленого Головним управлінням статистики міста. І далі: «У структурі захворюваності дітей віком 0–14 років у 2016 р. переважали хвороби органів дихання (70,4% від усіх захворювань)».

Чому так багато хворіють діти? Дорослі просто вищі за дітей. А забруднення концентруються у приземному шарі повітря, і тому їх вплив на малечу, зазначають медики, більший. До того ж, в дітей слабший імунітет.

Тому, хто вирішить надати киянам можливість вільно (у прямому сенсі) дихати, доведеться працювати з багатьма інстанціями. За якість повітря відповідає Мінприроди. За здоров’я – МОЗ. Центральна геофізична обсерваторія, яка є основним джерелом даних за цією темою, підпорядковується ДСНС, яка входить до складу МВС. Діяльність Держспоживслужби, куди свого часу влилася Санепідемстанція, спрямовується і координується Міністерством аграрної політики і продовольства.

Апелювати до місцевої влади, роль якої до того ж зростає у процесі децентралізації? У 2018 році київська влада планувала витратити приблизно 1,4 мільйони грн з бюджету екологічного фонду, аби визначити, де потрібніше встановлювати пости контролю. У цьому, 2019 році, намічалося вже у визначених точках вставити нові прилади та модернізувати існуючі. Наші співрозмовники з Центральної геофізичної обсерваторії наголосили, що про реалізацію цього плану нічого не чули, а до керівництва Управління екології та природних ресурсів Київської міської державної адміністрації ми поки не додзвонилися. Але обов’язково розпитаємо київських чиновників про виконання цих планів, направивши інформаційні запити. Поки ж ясно одне: ніяких нових нормативних документів КДМА не розробляло, бо на їхній сторінці у Інтернеті – ми бачимо тільки давно діючі закони, постанови та накази.

А тим часом не лише люди, а й навіть дерева не витримують такої загазованості, про що «Активні Громадяни» розповідали нещодавно у статті «Заміна каштанів Хрещатика на платани 2019: чергова афера чи турбота про киян?»

Олег Листопад

*Захворюваність населення за класами хвороб

Зі звіту «Захворюваність та смертність населення м. Києва за 2012–2016 роки»

(система Міністерства охорони здоров’я України;
кількість уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань
на 100 тис. населення)

2012 2013 2014 2015 2016
Усі захворювання 92338 91018 87721 86275 88152
у тому числі

 

деякі інфекційні та паразитарні хвороби 2958 2769 2904 2512 2266
новоутворення 1288 1242 1184 1147 1070
хвороби крові, кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму 230 214 202 195 195
хвороби ендокринної системи, розладу харчування, порушення обміну речовин1 1093 1046 1012 1031 996
розлади психіки та поведінки 369 348 338 359 312
хвороби нервової системи2 2173 2134 2082 2009 2108
хвороби ока та його придаткового апарату2 4499 4516 4300 3989 3734
хвороби вуха та соскоподібного відростка2 3401 3459 3422 3339 3238
хвороби системи кровообігу 4882 4773 4947 4706 4749
хвороби органів дихання 42629 42103 40256 40045 42262
хвороби органів травлення 3255 3028 3099 3029 2996
хвороби шкіри та підшкірної клітковини 4824 4678 4441 4252 4275
хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини 3792 3683 3493 3355 3441
хвороби сечостатевої системи 7125 7208 6780 6926 7113
вагітність, пологи та післяпологовий період3 4100 3928 3974 4044 3673
уроджені аномалії (вади розвитку), деформації і хромосомні порушення 194 220 242 272 275
травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин 8275 8304 7739 7812 7946

 

 

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*