Чи можуть поліщуки стати багатшими?

Соціально-економічне значення створення міжнародного біосферного резервату «Прип’ятьське Полісся» та біосферного резервату Центральне Полісся

На Поліссі можна розводити цінні сорти риб — якщо знати як. Фото зі сторінки Сергія Щербака

У спеціальних басейнах виляють хвостами кларієві сомики і осетри, на пасіці гудуть бджоли, збираючи нектар з квіток лотоса, дозріває з десяток сортів винограду. Так виглядає влітку дача мого університетського товариша Сергія Щербака. Ділянка розташована у одному з сіл Вишгородського району Київщини, тобто – на Поліссі. Сергій – гідробіолог, кандидат біологічних наук, працює експертом у різноманітних міжнародних на національних проєктах. Але знаходить час і для роботи за містом.

«Технічна допомога» — це не трактор чи комбайн

«Пасіка і виноградник – більше для душі, називати це повноцінним виробництвом не можу через невеликі обсяги. Ще на початку серпня залишалися сумніви, але бджоли відпрацювали вимушене травневе байдикування. Для моєї пасіки цьогоріч рекордний врожай меду, а ще й пилок, прополіс, забрус. Попри це, ледь встигаю задовольняти місцеві – селища, у якому хазяйную, потреби. На наступний рік буду цей напрямок розширювати – вже закупив додаткові 20 вуликів.

Виноград теж порадував. Хоч весна і початок літа були аномально холодними, не підвів. Фронтиньяк грі набрав 23 brix (brix — відсоток цукру у виноградному соці, визначені паном Сергієм відсотки – близькі до оптимальних – авт.) і дає надію на кількадесят пляшечок рожевого вина. Маркетт -22 brix, Маршал Фош та Леон Мійо -21.

Сома кларієвого і осетра вирощую у демонстраційних об’ємах, щоб популяризувати аквакультуру», — розповідає Сергій Щербак.

На думку вченого і практика, в Поліссі можна активно заробляти за умови правильної організації процесів та застосування сучасних технологій.

«Виноградарство я опановував самотужки, пасічництву вчився частково сам, частково в ході участі у спеціальній міжнародній програмі. А от сучасними інтенсивними технологіями аквакультури оволодів завдяки технічній допомозі міжнародних проєктів», — говорить Сергій Щербак.

Технічна допомога – це не закупівля і дарування техніки. Це – навчання, передача досвіду та технологій. І це може бути набагато ціннішим, ніж банальне дарування машин чи механізмів.

У світі є чимало благодійних організацій, готових допомогти тим, хто хоче і прагне вчитися. Організація і спрямування в громади таких ліній допомоги може стати одним із важливих напрямків роботи біосферного резервату «Прип’ятьське Полісся» (БРПП), який зараз проєктується в Північній Україні і сусідній Білорусі. Адже часто екологічність, дружність до довкілля застосування технологій є однією з умов надання технічної допомоги.

Те ж стосується біосферного резервату (БР) на території України під назвою «Центральне Полісся», який за умови погодження місцевими громадами буде створений, а потім долучений до створення транскордонного Українсько-Білоруського біосферного резервату  «Прип’ятське Полісся». Фахівці вже працюють над номінування цього резервату.

Економічний поштовх дасть біосферний резерват

«До складу БР «Центральне Полісся» пропонується включити частину територій 8 районів Житомирської та Рівненської областей. Зокрема, Рокитнівського району Рівненської області (2335км2). Промисловість в районі розвинута слабко, частка району в обсягах реалізації промислової продукції Рівненської області становить лише 1,7 відсотка. Сім підприємств району займаються  переробкою лісоматеріалів, виробництвом склотари та  щебня з загальним річним об’ємом виробництва близько 25 млн. доларів США. Більша частина підприємств знаходиться поза межами майбутнього резервату», — розповідає експерт проєкту «Полісся — дика природа без кордонів» Леонід Проценко.

Усім цим територіям не будуть зайвими технічна допомога й у тих напрямках, про які розповідає Сергій Щербак (він і сам, до речі, має досвід тренера – тобто людини, яка вміло передає знання й навички), й у інших, які треба ретельно відбирати і застосовувати.

А що ж є на сьогодні цікавого з економічної точки зору на території майбутнього резервату?

Головним джерелом надходжень до бюджету у Рокитнівському  районі є гранітні кар’єри та виробництво гранітної продукції: щебню, бутового каменю, відсіву та гранітних сумішей. Якусь частину додає лісове господарство. Але загалом район небагатий. Щоб якось виживати люди утримують корів, відгодовують бичків. Це підкреслює важливість збереження луків і сінокосів в БР, як джерела доходу більшості сільського населення. Добре би це конкретизувати у відповідних документах, деталізувати пріоритетні завдання соціально-економічного розвитку Рокитнівського району.

Північна, менш населена частина Олевського району також має увійти до складу БР. Серед галузей промисловості району найбільша питома вага належить виробництву деревини – 73,9%, машинобудуванню – 7,7%, хімічній – 5,7%. харчовій – 5,1%, виробництву неметалевих мінеральних виробів — 3,3%, добувній – 3,1%, житлово-комунальному господарству -1,2%.  Тобто,  майже 74% доходу промисловості району залежить від деревини, запаси якої в переважній більшості знаходяться в межах БРПП. Знову бачимо, що створення резервату буде корисним, оскільки сприятиме кращій охороні, збереженню та раціональному використанню лісів – місцевої економічної основи

А що у громадах?

До складу БРПП пропонується повністю включити Словечанську ОТГ, в яку входить 28 сіл і в якій проживає 7864 осіб. Основним джерелом доходів населення є лісові ресурси та сільське господарство.

Тобто, добробут населення тут повністю залежить від сільського господарства та використання лісових і водних ресурсів. Важливим джерелом доходу населення, а нерідко і єдиним, є традиційне природокористування, зокрема, рибальство, полювання,  збір ягід (журавлина, чорниця, лохина, брусниця); збір грибів; заготівля березового соку, бджільництво, вирощування с/г культур та фруктово-ягідних насаджень, скотарство та птахівництво. Усі ці види діяльності залежать від чистого довкілля, від безпечності продукції лісу, від невиснажливого природокористування. Ці фактори й буде забезпечувати резервати після його створення», — пояснює експерт.

Фото Сергія Щербака

БР буде сприяти збереженню боліт https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3120477-comu-poliski-bolota-ne-povinni-pomerti.html та інших місць зростання ягід та грибів, які активно збирає населення. Для подальшого сталого розвитку скотарства має  розвиватися відповідна кормова база, що вимагає якнайкращого збереження луків, пасовищ, сіножатей. Велике значення матиме розвиток і пропагування місцевих продуктів, враховуючи додаткову співпрацю населених пунктів та районів в межах БР.

Поліщуки протягом тисячоліть доволі раціонально використовували природні ресурси, завдяки чому ці ресурси переважно ще збереглися. Тож традиційні методи й інструменти природокористування частково збереглися і використовуються місцевим населенням донині. Створення резервату сприятиме збереженню і поширенню сталих традиційних методів природокористування.

Чого хочуть люди

Для виявлення очікувань населення щодо створення біосферного резервату проєктом «Полісся – дика природа без кордонів» було проведено опитування. Як виявилося, люди очікують, що створення БР сприятиме розвитку «зеленого бізнесу», туризму, посиленню збереження природи, збільшенню притоку інвестицій та покращення інфраструктури.

«Поєднання великих площ природних лісів, збереженої природи http://www.ecolog.org.ua/najbilshij-smaragd-yevropi-chomu-na-polissi-treba-stvoriti-mizhnarodnij-biosfernij-rezervat/ з давніми місцевими традиціями природокористування і культури дає впевненість на стійкий економічний розвиток, зокрема,  поширення активного, пізнавального та фестивального туризму. Стійкий розвиток території також може бути забезпечений шляхом товарного виробництва товарів широкого вжитку із місцевих природних матеріалів,  оптимізації збору і переробки дарів лісу та природи тощо. Проблеми і шляхи стійкого розвитку вже обговорюються на локальному рівні, розробляються стратегії та плани стійкого розвитку», -розповідає Леонід Проценко.

Деякі з громад, які можуть увійти до резервату, добре усвідомлюють важливість сталого розвитку, збереження довкілля заради успішного майбутнього. Такою, наприклад, є Старосільська об’єднана територіальна громада утворена у грудні 2018 року і розташована між двома ядрами проектованого БР. Земельні ресурси громади складають 27197,3 га, чисельність населення — 8310 осіб (01.01.2019). Зразу після створення громада вирішила розробити «Стратегію сталого розвитку Старосільської громади до 2021 року». Підготовка документу відбувалась за участю представників всіх сіл і селищ, депутатів, підприємців, громадських активістів, фахівців. Їм допомагав у цьому проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду — CBA Project» (EU/UNDP  “Community-Based Approach (CBA) to Local Development”). В результаті роботи були  обрані три головні сфери фокусування зусиль: сталий економічний розвиток, підвищення якості життя та розвиток людського потенціалу. Серед операційних цілей є й розвиток сільського (зеленого) туризму.

Важливі кроки до свого сталого розвитку зробили також Миляцька об’єднана територіальна громада та Овруцька громада. Овруцька, зокрема, прямує курсом енергозбереження та покращення стану довкілля і підготувала “План дій сталого енергетичного розвитку та клімату Овруцької об’єднаної територіальної громади на 2018-2030 роки».

«В ході реалізації проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» планується, зокрема, вивчити шляхи активізації туризму в БР та розробити план сталого розвитку туризму з метою збільшення доходів населення, сприяння збереженню народних традицій, традиційних методів використання природних ресурсів і культурного різноманіття. http://www.ecolog.org.ua/poliski-skarbi-zberezhe-biosfernij-rezervat/

У тому числі йдеться про вивчення та сприяння подальшому розвитку звичаїв та традицій у сферах сталого лісогосподарювання, фермерства, рибальства, зеленого туризму, партнерства задля досягнення цілей сталого розвитку тощо. Розвиток, пропагування та маркетинг місцевих продуктів та товарів, зокрема предметів ткацтва, вишивки, обробки вовни, плетіння, деревообробки», — підсумовує Леонід Проценко.

Довідково: Біосферні резервати створюють для збереження біологічного різноманіття та сталого використання ресурсів території з можливістю вивчати та відстежувати зміни в довкіллі.

У біосферного резервату три головні функції, що доповнюють одна одну:

збереження генетичних ресурсів, видового, екосистемного, ландшафтного, а також культурного різноманіття;

підтримка розвитку, який можна вважати соціально, культурно та екологічно сталим;

матеріально-технічне забезпечення шляхом підтримки демонстраційних проектів, екологічної освіти та навчання, досліджень і моніторингу в контексті вирішення місцевих, національних і глобальних проблем збереження природного довкілля та сталого розвитку.

Чим біосферний резерват відрізняється від інших природоохоронних територій?

«Біосферний резерват має більшу площу, ніж, наприклад, традиційний заповідник; чітко зонований; включає не тільки охоронювані ділянки природи, представлені уже існуючими природними заповідниками, а й охоронні зони навколо них та «окультурені» ландшафти, з традиційним землекористуванням. Також до нього можуть включатися і змінені або деградовані екосистеми, які можна відновити до стану, близького до природного», — роз֦’яснює експерт з природоохоронних питань Українського товариства охорони птахів, керівник проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» кандидат біологічних наук Ольга Яремченко.

Особливістю БР є те, що серед його завдань – узгодити, помирити охорону довкілля із соціально-культурними умовами життя місцевого населення.

Підтримку створенню резервату надають українські та міжнародні громадські організації та фонди. Зокрема, в рамках проєкту «Полісся-дика природа без кордонів», впроваджуваного на території України ГО «Українське товариство охорони птахів» у партнерстві з Франкфуртським зоологічним товариством (FZS, Німеччина), , Британським трастовим орнітологічним фондом (BTO), Консервейшн Кепітал (СС) за підтримки Програми вразливих ландшафтів (Endangered Landscapes Programme) та фінансової допомоги фундації «Аркадія — благодійний фонд Лісбет Раузин і Пітера Болдвіна».

Але без підтримки держави — як фінансової, так і організаційної та адміністративної — «підняти» такий проєкт неможливо. Тому мають належним чином попрацювати Міндовкілля, Національна академія наук України, обласні та районні державні адміністрації, керівники ОТГ, сільських та селищних і міських рад.

 

1 комментарий

  1. Не можна дарувати голки, це до бідності. Якщо у подарунковому наборі для рукоділля вони присутні, дарувальник повинен взяти символічну плату за презент. Голки застроміть в спеціальні подушечки і всуньте в кожну по нитці. Тоді марновірство не спрацює. В якості подарунку для чоловіка голка забирає гроші з кишені. Голки не позичають малознайомим людям. На них легко лягають заклинання чорної магії. Наговори на голки доступні більшості, а наслідками можуть стати невдачі, сварки в сім ї, безгрошів я. При позичанні голок тим, кому довіряють, втягається в них нитка, щоб не віддати разом з ними добробут.

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*