Партія «Слуга народу» хоче завести у парламент дуже дивну особистість — голову «Зеленого фонду» Олега Бондаренка. Він іде у списку під номером 60. Інформації на сайті фонду про голову — кіт наплакав: «Професійний юрист з 25-річним стажем» і ще якісь загальні речення. «Зелений фонд» на офіційному сайті пише про себе теж мало, але у дискусії з екологістами, які піддали цей фонд жорсткій критиці, таки відкрив лічіко і заявив таке: «На цей час Зелений Фонд займається захистом інтересів мешканців сіл Гаврилівки, Тарасівщини та інших населених пунктів від наслідків протиправної діяльності ТОВ «Комплекс Агромарс» (незаконні пташині могильники на полях навколо підприємства) про що ми також інформували на своєму сайті та сторінках соціальних мереж».
«Агромарс»? Цікаво. А чому ж на прес-конференцію, яку в УНІАНі 27 липня провели постраждалі, цей фонд не прийшов? Хоча — його запрошували. Дуже-дуже запрошували.
Може було незручно, що «Зелений фонд» веде справи лише 4 громадян, які там постраждали від отруєння відходами птахофабрики? Бо фонд «Скорочення ризиків» та бойовий адвокат Олександр Лупейко ведуть справи 300 постраждалих!!!
Олександр Лупейко заявив на прес-конференції, що деякі особи, представляючись уповноваженими Агромарсу, пропонували хабаря за те, щоб справу закрити. Але Лупейко на це не погодився. І тому прийшов на прес-конференцію і жорстко обіцяє довести справу до кінця. А чому ж не прийшов Зелений фонд? Хоча його, виявляється, запрошували. Може тому, що відповідь на пропозицію Агромарсу була іншою???
Отож, хотілося би дізнатися більше про і про Бондаренка, і про Зелений фонд, але… Ні на сайті, ні на сторінці у ФБ «Зеленого фонду» немає інформації про його діяльність. Лише передруки просвітницьких та інформаційних матеріалів на екотеми. Про самого Бондаренка на сайті написано, що він – «експерт з питань екології, правових питань. Професійний юрист з 25-річним стажем». І нічого про якісь його конкретні справи. Цікавою особистістю є член правління фонду Максим Фролов, про що я вже писав на порталі «Активні громадяни» у своій статті «Радник з екології президента Зеленського очолює маловідомий «Зелений фонд» та має заступника з числа суддів активістів Майдану». «Кандидат юридичних наук. У минулому викладач еколого-правових дисциплін Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Спеціаліст з екологічного права» — значиться під його фото. Але пан Фролов не просто член правління. Він, за нашою інформацією, є одним із засновників фонду, був першим його головою. Днями Максим Фролов відновлений на посаді судді Голосіївського районного суду міста Києва. Чому «відновлений»? Ще в березні 2016 року, – пише сайт «PROSUD», – Вища рада юстиції ухвалила внести подання Президенту про звільнення з посади Максима Фролова за порушення присяги через ухвалу ним очевидно неправоcудного рішення про позбавлення прав керування активіста «Автомайдану» за участь у поїздці до Межигір’я в грудні 2013 року.
24 вересня 2016 року Президент підписав Указ про звільнення М. Фролова з посади. Втім довгий час Фролова не звільняли, оскільки з 2015 по 2018 рік він перебував у відпустці по догляду за дитиною.
Першого квітня 2019 року Касаційний адміністративний суд СКАСУВАВ (https://bit.ly/2IlQJ31) наказ президента про звільнення Фролова. Ще раніше було скасоване і рішення Вищої ради юстиції про звільнення цього судді Майдану.
Є чимало питань і до статків судді Фролова, наприклад, щодо 2х будинків у Києві площами 1064 та 708 кв. м., та вартістю щонайменше 3 млн дол.., якими володіє родина Фролових, трьох дорогих авто тощо. Про майно родини PROSUD детально пише у іншому дописі, де йдеться про дружину Максима Фролова, яка претендувала стати суддею Верховного суду (https://bit.ly/2qNmCqJ). Рекомендую почитати, там купа цікавої інформації.
Однією з перших звернула увагу на пробіли та проблеми у історії «Зеленого фонду» та біографіях його керівництва відома громадська екологічна організація Environment People Law (EPL)/Екологія — Право — Людина (ЕПЛ). «Ця інформація, – зазначає представник цієї організації Софія Шутяк, – безумовно цікава для представників екологічного руху України, який був колискою виникнення українського громадянського суспільства та рушієм демократичних змін. Хто ж стане у фарватері тих прогресивних реформ, які наполегливо виборюються з року в рік екологічною громадськістю і наближають Україну до європейських стандартів екологічної політики. Вже є багато революційних змін у сфері охорони вод, якості атмосферного повітря, можливості громадськості впливати на рішення, які стосуються довкілля і життя та здоров’я кожного. Ці досягнення – це спільна робота представників багатьох екоНУО та команди Остапа Семерака. Але ще багато чого треба зробити і нас неабияк хвилює, хто ж очолить цей процес.
Що за організація «Зелений фонд»? Хто такий Олег Бондаренко? Чому за 25 років своєї діяльності МБО «Екологія-Право-Людина» не чула про жодні здобутки цієї організації і не зустрічалася з нею на жодному майданчику громадської боротьби за екологічні реформи.
Відвідавши сайт організації, можна побачити, що, хоча організація зареєстрована у 2017 р., активізувалась сторінка у квітні 2019 року.
Усі члени команди зазначені як експерти з подолання гуманітарних та екологічних катастроф і це спрямування також фігурує в назві організації. Проте жодної інформації з сайту організації чи з інших загальнодоступних джерел про вирішення хоча б однієї такої проблеми ми не знайшли. Оскільки члени організації декларують надання безкоштовної правової допомоги та ведення колективних позовів на захист екологічних прав громадян, ми дослідили Державний реєстр судових справ, де знайшли дві справи проти Державного фонду майна, які очевидно не пов’язані з охороною довкілля.
«Зелений фонд» має відокремлені підрозділи у 14 областях України (Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Івано-франківській, Київській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій) що робить ще більш дивним той факт, що про результати діяльності цієї організації нічого не відомо принаймні нашій організації, яка щодня моніторить ситуацію зі станом боротьби за довкілля країни.
Заступником голови Правління є колишній суддя Максим Фролов, який відзначився під час Революції Гідності своїми рішеннями проти активістів Автомайдану. Отже, така цікава команда може очолити екологічний напрямок, який саме набрав темп у подоланні корупційних схем у сфері охорони довкілля та впровадженні європейських принципів управління в екологічну політику України».
У своїй відповіді на критику ЕПЛ команда «Зеленого Фонду» називає закиди ЕПЛ «стовідсотково неправдивою інформацією». Передруки на сайті вважає значним досягненням: «Ми піднімаємо жахливі дані з приводу забруднень навколишнього середовища України, а також конкретних забруднювачів. Вивчаємо різні статистичні дані. Наші матеріали продивилось десятки тисяч користувачів соцмереж. Саме так ми своєю діяльністю виконуємо одну з найважливіших функцій громадських організацій, вказану в Орхуській конвенції – збір та поширення серед населення екологічної інформації». (Чесно? От я теж не побачив тут ніякого збору і аналізу – банальні передруки чужого – ОЛ).
Далі: «Ми неодноразово посилались на фахові матеріали ЕПЛ, брали участь у їхніх заходах (починаючи з 2017 року), а також, свого часу, пропонували співпрацювати, однак, на жаль, отримали відмову».
І, нарешті, дійсно конкретика про роботу ЗФ: «Нами дійсно задекларовано надання безкоштовної правової допомоги та подання колективних позовів для захисту екологічних прав громадян. На цей час Зелений Фонд займається захистом інтересів мешканців сіл Гаврилівки, Тарасівщини та інших населених пунктів від наслідків протиправної діяльності ТОВ «Комплекс Агромарс» (незаконні пташині могильники на полях навколо підприємства) про що ми також інформували на своєму сайті та сторінках соціальних мереж. У цьому процесі у нас був досвід комунікації з різними еко-активістами, наприклад, з чудовою Tamara Kharchylava. Та спитайте гаврилівців і їх сільського голову (Олег Покрасьон) про Зелений Фонд і вони з легкістю будуть розповідати про нашу діяльність. Окрім того, нині ми співпрацюємо у прецедентному процесі з захисту прав постраждалих васильківців від вибуху нафтобази «БРСМ-Нафта». (я питав на прес-конференції 27 червня Олега Покрасьона про те, де ж Зелений фонд — він тільки знизував плечима — О.Л.!!!)
Наша організація також займається моніторингом ситуації по навколишньому середовищу. Саме тому, про нашу діяльність Ви можете дізнатися у департаментах екології ОДА чи не у кожному регіоні України, адже нами було розіслано сотні Орхуських запитів (Цікаво було би побачити і самі запити, і відповіді на них – ОЛ).
Наша діяльність, на цей час, також зосереджена на екологічних дослідженнях по результатам котрих ми будемо своєчасно повідомляти (Яких досліджень? Де результати? – ОЛ).
Також, ми працюємо над організацією різних дієвих заходів. Останній з них пройшов під час ІІ-го Судового ФОРУМУ ААУ, в рамках якого Зелений Фонд виступив генеральним партнером Бутік-конференції «Екологічні спори: здоров’я громадян vs інтереси бізнесу».
На завершення хочемо зауважити, що наша організація не поспішає хизуватись досягненнями і не заявляє про кожен свій крок чи здобуток. Ми вивчаємо ситуацію, напрацьовуємо реальні практичні результати, співпрацюємо з іншими громадськими організаціями (наприклад, ГС «УКРСПОЖИВКОНТРОЛЬ», ГО «Асоціація психологів України», тощо)».
От коли згадали про катастрофу під Васильковом та «гаврилівських курчат», мені стало трохи прояснятися. З цими справами я чудово знайомий. Їх ще у 2015 році ініціював швейцарський фонд «Скорочення ризиків» (СР). Засновник СР добре відомий екологістам і не тільки їм. Це Володимир Костєрін, у минулому – очільник Партії Зелених України (на певному етапі) та власник «Трансбанка», мережі заправок, газети «24», телеканалу «Тоніс» тощо. У 2010 році весь його бізнес відібрала «сім’я» Януковича, а самому Костєріну довелося виїхати за кордон.Після Революції Гідності Володимир повернувся в Україну і ініціював кілька справ із захисту екологічних прав громадян – постраждалих від аварії на нафтобазі БРСМ під Васильковом (Київська область); мешканців Українки (Київська область) та інших населених пунктів, що у зоні впливу Трипільської ТЕС; постраждалих від впливу сміттєполігону у Києво-Святошинському районі.

Володимир Костерін, голова реально дієвого фонду «Скорочення ризиків», не має жодного відношення до «Зеленого фонду»
Для юридичного супроводу СР залучив юридичну компанію «Імператив плюс». Юристи кампанії подавали позови від імені постраждалих громадян, замовляли експертизи дії шкідливих факторів на довкілля та людей. «У листопаді 2016 р. Обухівський районний суд Київської області виніс важливе рішення-прецедент, згідно з яким, підприємства групи компаній БРСМ повинні компенсувати моральну шкоду жителям Васильківського району, які звернулися з позовними заявами, – пише Володимир Костєрін у бюлетені «Зелена Варта». – А в травні 2017 року Апеляційний суд Київської області підтвердив порушення екологічних прав громадян і зобов’язав винних виплатити компенсації на рівні 80-160 тис. грн, в залежності від ступеня заподіяної шкоди. Ці позови пов’язані з найбільшою за часів незалежності техногенною катастрофою в Україні – пожежею на нафтобазі компанії БРСМ, яка тривала понад тиждень. Займання сталося через численні порушення правил безпеки з експлуатації нафтобази (показово, що ці факти були встановлені органами державної влади задовго до пожежі, однак їх не усунули, і за це до цього часу ніхто з чиновників не був покараний), загинули шестеро людей, десятки отримали поранення, а мешканці, що жили неподалік від нафтобази, постраждали від отруєння бензопіреном та іншими продуктами горіння».
Начебто «Зелений фонд» також брав участь у захисті інтересів постраждалих і від БРСМ, і від Трипільської ТЕС. Про результати цієї роботи, точніше — про їх відсутність (може ви щось, читачі дорогі, чули? — тоді повідомте, ми це надрукуємо) — варто поговорити окремо. А от врахувати, що входження команди «Зеленого Фонду» у владу, означає створення конфлікту інтересів, треба вже зараз. Адже те, що юристи ЗФ будуть представляти громадян у справах, наприклад, проти Трипільської ТЕС, не дуже етично, бо ці юристи будуть вже як би влада, а Трипільська ТЕС – у державній фактично власності.
Отже, пазл починає, нарешті, складатися. На сайті Мінюсту є інформація про ТОВ «Імператив плюс». Олег Бондаренко зазначений як керівник цього ТОВ. Серед засновників — Билицький Андрій Володимирович (Київ) та ТОВ «Трейдінг-Нафтогаз». Це ТОВ – акули бізнесу, які давно у сфері нафти та газу.
Ще деталь: крім громадської організації (ГО) «Зелений Фонд» паралельно існує й АО (так на сайті, мабуть йдеться про АТ – акціонерне товариство). І керуючий партнер цього «АО» представлений на сайті громадської організації «Зелений Фонд» як один з керівників ГО.
Чи треба нашому парламенту такий депутат? Мабуть, ні…
Олег Листопад